Сьогодні писати багато не буду. Сьогодні день ностальжі за українською естрадою 90-х років. Сьогодні в ютубі в мене з’явилась нова підписка. А там на першому місці цікаве відео. Розвеселило, зачіпило, торкнуло аж всплакнув. В кінці посту долучаю відео. До речі, найоперативніше інфо з моїх вус, тобто пальців , що стукають по клавіатурі і набивають символи, що перетворюються в текст, можна знайти в моєму Твіттері - @Taras. Фоловте

Усе. Сьогодні вже знову на роботу пішов. Блін, скажу я Вам :). Відвик. І лінь вже там бути. Все більше думаю, про якесь оновлення роботи, новий рівень, можливо і кардинально інший напрям. Завжди цікаво щось нове вивчати і освоювати. Проте зараз роботами не перебирають. Хоча… Час все покаже і вирішить.

Переглядаючи прогнози погоди у Львові, цікаве бачу, то “+”, то “-”, якесь таке все перемішане:). Все навколо крутиться і перемішується. Все стало дуже непередбачуваним. І в природі в тому числі.

Реклама в блозі: Тільки справжні горные велосипеды дадуть відчути всю насолоду прогулянки гірським бездоріжжям.

Щось сьогоднішній день в мене був дуже напружений. Робота вимотала. Релакс почався вже з супермаркета “Арсен”. Заїхав закупитись після роботи. Почав спостерігати за людьми. Переважно всі ходять стадом, переважно всі беруть один і той же набір продуктів і одночасно підходять до кас. На касах очікують смішні продавці, з пов’язками на писках, а ніс над намордником. Ще смішно те, що в тих пискозатикачках неможливо впізнати навіть добре знайомих людей. І лимони, цибуля і часник вільнодоступні :).

Вчора писав про neocube. А сьогодні нарешті подолав складну головоломку і склав ось таку чарівну штуку:

Скажете фігня? Раджу спробувати спочатку:). В твіттері досить велике зацікавлення викликала ця цяця. Готові купити?:) Може бізнес неокубний відкрити, чи що:).

Колективний щоденник “Львів - перлина України“, крім того, що відкритий для творчості кожного, став ще і партнером путівника подій у місті Львові - . Отак от.

І на останок, трошки церковного ковбаснячка.

Грип і пневмонія - це два слова, котрі сьогодні є дуже популярними в Україні, особливо в західній її частині. Всі новини тільки і трублять про епідемію і смерті. Але чому не розказують про вакцини, про народні методи, що мали б вберегти від простуди, а найголовніше, чому нема пропаганди і соціальної реклами, котра б доносила до людей, що потрібно звертатись до кваліфікованої допомоги, до лікарів відразу, як виникне підозра на хворобу? А мало б бути так в нас, щоб люди довіряли лікуванню і лікарям. Щоб не запускали свою хворобу настільки, що потім жодні ліки і методи не здатні побороти летальних діагнозів. Завжди шукають винних в комусь, а не в собі. Думаю, що багато з того всього негативу можна змінити ще в нашому житті і державі.

Для підняття настрою хочу поділитися з вами цікавим відео. Хлопець використовує себе як музичний інструмент застосовуючи діджейські здібності. Хто кине йому виклик з вас?

Ці вихідні минають з шаленим прискоренням і не відчуваєш їх так як би хотілось. Але в цьому і сенс життя - не встигнути розкуштувати його повністю. Якби ми відчули його смак, чи цікаво б було жити повністю.

В суботу ходили на святкування дня народження дружини колєги, подія відбувалась в клубі “Культ” де в цей вечір виступав колектив, що складався з учасників «Orchestra Vito» та «Lomagos Band». Правда склад більший ніж написано в рекламці і це на краще. Жива музика завжди заводила людей. Хто не вірить - можу показати мобільне відео, котре таке велике, що викласти його в мережу займе досить багато часу, тому зможу показати лише персонально, скажімо, на другій зустрічі твіттерян у Львові. Але оскільки ми сиділи в окремому залі, то насолодитись повним виступом колективу не вдалось, проте, хлопці, не всім складом, завітали і дали міні концерт, це також зафільмовано :). Сподобалось. Люблю живі виступи, та ще й не попсові, та ще й в гарній атмосфері.

Неділя - це довгий сон, котрий чомусь не є таким солодким як в понеділок :). А далі були шопінг тури дружини і прогулянки містом, котрі завершились вечерею в ресторанчику “Кілікія” та кавуванням в кав’ярні-бістро “Світ Кави” (до речі, цього року кав’ярня перемогла на ІІІ міському святі кави і є моєю улюбленою). Початок шмоткових закупів дружини відбувся в ТЦ “Магнус”, де на 5 поверсі знаходиться бістро “Тарко”. Половина мандрувала магазинчиками з подругою, а я сидів коло вікна, пив пиво і спостерігав за Львовом:

А сьогодні вже був понеділок, важке прокидання, робочий день і сподівання на швидке наближення чергових днів відпочинку і відкриття чогось нового для себе.

Спонсор запису:
Широкоформатные обои на рабочий стол, красивые картинки для рабочего стола.

Надибав в блозі пана Паразітакусок цей унікальний, крутий музон. Датований він 1989 роком. Не вірите, що це потужно?:) Послухайте. Воно б було зараз хітом.

Гурт: Гуцули з Косова.
Пісня: Ішов кум із полонини.

Просто мушу запостити це відео. Воно хоч і баянисте але вартує щоб увіковічнити його на сторінках блога. Рішення прийняв після перегляду новин в фейсбуці від пана з ніком stefcjo :).

Акція. Україномовні блоги:
Домашня Псих’а - приватний блог про дизайн, уроки Photoshop, WordPress та трішки ігор.

Гарно автор побачив аналогію. Вміла реалізація. За наводку в google reader‘і подяка mr.petruccio.

Відпустка продовжується. Хоч і не супер активно вона минає але деякі ефектні моменти трапляються. До таких подій можу записати відвідини 18липня збіговиська, що мало назву “Вечір королівського джазу”, де виступав джаз-секстет Аміни Фігарової і все це з нагоди Національного дня Бельгії. Враження різні. З одного боку музика більше камерна, до речі злабали вони відому нам «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» в джазовій обробці, а з ішого - її легше слухати з пивом в руці, за столиком в клубі :). Мені більше припали до душі швидкі композиції. Сподобалась гра барабанщика, хто був на концерті - підтвердить, що ударні там були сильнющі і ефектні, а дві композиції - це бомба. А також дуже приємний голос в керівнички секстету Аміни. Народ так плескав, що була музика на біс. Хто хоче більше інформації - користайтесь гуглом, а ще можна почитати львівську пресу.

А 20 липня, була подія, відвідини пабу “Кумпель“. Посиділи гарною компанією в приємному закладі. Чисто всюди, в туалеті також :). Пиво смачне, власного виробництва. Позитивом ще є зустріч адміністратором при вході людей і розсаджування їх на вільні місця. Але пиво таки там домінує. В додачу і кухня там гарна. Спочатку може здатися, що все дорого, а вже, коли люди бачать порції, кажуть - все класно. Хто ще там не був - раджу сходити.

Спонсори посту:
У пошуках мрї, що зветься недорогой хостинг, не допоможуть всі мопеды в одессе. Садовая бамбуковая мебель витримає все, що дасть стерилизация воздуха.