⇓

Слова і музика: Віталій Боднар
Режисер: Тарас Химич
Кліп Гімну Фестивалю середньовічної культури “Ту Стань!”

Як мило він звучить посеред ночі. Як гарно відчувати повноту тембру голосу виконавця, що волає з дев’ятки із трьома сабвуферами. Це така романтична музика я вам скажу. Нерозумію цього жанру. Навіщо оспівувати тюрму? Її забувати треба. Хоча, скоріше за все, цю музику найбільше слухають ті, хто ніразу за колючкою не був, для самовираження і демонстрації “авторитетності”. А хіт сезона, коли музон звучить з машини з міліційними номерами. Смакота.

Сьогодні переглянув гугл рідер і прочитав в одному пості про сайт де є колекція старих електронних прибамбасів. Ось як виглядав мій супер крутий медіацентр в дитинстві:

Спеціально нічого неписав про цю подію – євробачення, чи ойробачення, чи евробаченя 2010. Пауза театральна відбулась. А музика, незважаючи на всю критику, мені подобається. Перемогла пісня, що відрізнялась від всіх інших. Варто зазначити, що всі інші були також в моєму стилі і досить гарні, проте лиша ця була особлива

Сьогодні писати багато не буду. Сьогодні день ностальжі за українською естрадою 90-х років. Сьогодні в ютубі в мене з’явилась нова підписка. А там на першому місці цікаве відео. Розвеселило, зачіпило, торкнуло аж всплакнув. В кінці посту долучаю відео. До речі, найоперативніше інфо з моїх вус, тобто пальців , що стукають по клавіатурі і набивають символи, що перетворюються в текст, можна знайти в моєму Твіттері – @Taras. Фоловте

Усе. Сьогодні вже знову на роботу пішов. Блін, скажу я Вам . Відвик. І лінь вже там бути. Все більше думаю, про якесь оновлення роботи, новий рівень, можливо і кардинально інший напрям. Завжди цікаво щось нове вивчати і освоювати. Проте зараз роботами не перебирають. Хоча… Час все покаже і вирішить.

Переглядаючи прогнози погоди у Львові, цікаве бачу, то “+”, то “-”, якесь таке все перемішане:). Все навколо крутиться і перемішується. Все стало дуже непередбачуваним. І в природі в тому числі.

Реклама в блозі: Тільки справжні горные велосипеды дадуть відчути всю насолоду прогулянки гірським бездоріжжям.

Щось сьогоднішній день в мене був дуже напружений. Робота вимотала. Релакс почався вже з супермаркета “Арсен”. Заїхав закупитись після роботи. Почав спостерігати за людьми. Переважно всі ходять стадом, переважно всі беруть один і той же набір продуктів і одночасно підходять до кас. На касах очікують смішні продавці, з пов’язками на писках, а ніс над намордником. Ще смішно те, що в тих пискозатикачках неможливо впізнати навіть добре знайомих людей. І лимони, цибуля і часник вільнодоступні .

Вчора писав про neocube. А сьогодні нарешті подолав складну головоломку і склав ось таку чарівну штуку:

Скажете фігня? Раджу спробувати спочатку:). В твіттері досить велике зацікавлення викликала ця цяця. Готові купити?:) Може бізнес неокубний відкрити, чи що:).

Колективний щоденник “Львів – перлина України“, крім того, що відкритий для творчості кожного, став ще і партнером путівника подій у місті Львові – . Отак от.

І на останок, трошки церковного ковбаснячка.