Інші цікаві записи:

• Про Петрусика
  Недавно показали мені це відео. Вирішив поділитися думками з вами. Спочатку дивишся і все так сміш...
• Кожен сам за себе
  Ось так просто можна описати життя в Україні. Хоча, якщо взяти глобальніше, то можна сказати,  це ст...
• Американські електромонтери
  Щит, так виглядає, досить старенький, а лічильники вже там багатотарифні. І ще одна деталь, ви бач...

Сьогодні важливий день нашої історії. І цей день шанує невинно загиблих людей, пам’ятає їхні імена. Здається вже немає людей в Україні, котрі не знають, що це за трагедія. Якщо ж такі ще є, прочитайте мої давніші записи, пошукайте в мережі, а ще ось є пізнавальний сайт holodomor33.org.ua. Інформації, слава Богу, в інтернеті є вже в достатній кількості.

Але чи є розуміння в суспільстві чому все сталося саме так, чим це було викликане, чому в Україні? Сумніваюся. Нема єдності в поглядах. Нема поширення і пояснення. Хоча на рівні держави було зроблені впевнені кроки. Навіть теперішня влада відзначила цей день. Проте раніше вона ж і переписала історію шкільних підручників. Таке враження, що роблять якісь спонтанні рішення або виконують вказівки зі сторони. Це їхня справа. Наша, народу України, передати історію дітям. а вони щоб передавали своїм нащадкам.

Інші цікаві записи:

• Про Петрусика
  Недавно показали мені це відео. Вирішив поділитися думками з вами. Спочатку дивишся і все так сміш...
• Кожен сам за себе
  Ось так просто можна описати життя в Україні. Хоча, якщо взяти глобальніше, то можна сказати,  це ст...
• Синдром українця
  Ми, українці, майже всі, живемо за принципами: - я наймудріший; - навколо всі гімно і нічого не ва...

Буває, що хочеш писати про щось цікаве, правда про що писати, фіг його знає. А може і не цікаве але писати всерівно хочеш. І що це таке? Загалом це називається графоманією. А людина, що цим страждає - графоман. Ось як про таких людей пише Вікіпедія.

Графома́н — людина що має сильний, часто хворобливий, потяг до письменництва, але не має відповідних здібностей.

Межа між графоманом і письменником вельми нечітка, оскільки розрізняють їх здібності, які втілені у творах, що вони написали. Зважаючи на те, що оцінка літературного твору значною мірою суб'єктивна, то часто важко провести межу між письменником-початківцем і графоманом. У цілому графоманом можна вважати людину, яка пише багато, але чиї твори не публікуються через вкрай невисоку якість. Люди, чиї твори, незважаючи на бездарність, були опубліковані — просто погані письменники, а не графомани.

Найяскравішими рисами графомана є значна літературна активність (багато пише) та жадання слави й уваги. Графоман постійно пропонує родичам і знайомим, або навіть і зовсім стороннім людям читати свої твори, незважаючи навіть на негативну реакцію

Ну а тепер хто зможе пояснити, чому виникло поняття блогер, якщо є давним-давно на світі поняття графоман? Одна з версій, що графоманам надоїло, що з них всі насміхаються і зневажають їхню творчість, а тут і технологічний процес підійшов, ось і придумали блогерство і народились блогери . Так і народилась гарна відмазка.

Але ж це все не відміняє бажання писати:) І що? Автоматом потрібно казати, що всі писаки люди прибабахані і хворі?:) Думаю на перших порах вони таки хворі. Але якщо робити щось регулярно і цікавитись нею, то так народжуються професіонали. А ті, хто не прагнуть до розвитку чи збільшення знають, а хочуть лише писати і писати, а за цю просту писанину щоб їх ще і хвалили, і жадали більше буковок від них, ось вони є ходячими хворобами - графоманами.

Чи нехай називають нас графоманами, лиш би читали і чекали на нові записи? Що скажете?

Реклама в блозі: Лише жіноча косметика для лица здатна не вміститись в кузові вантажного автомобіля, якщо б зібрати її всю, котру використано впродовж життя жінкою. Ексклюзивний і красивий дизайн квартир Киев здатні створити лише групи професіоналів, що мають великий практичний досвід гарне портфоліо реалізованих проектів.

Інші цікаві записи:

• Як застосувати блогерство?
  Перша відповідь, що сама так і проситься - ніяк. І загалом вона є найправильнішою і чесною. Бо наспр...
• Життя і трускавки
  Здається вже немає в блоговій справі якогось духу захоплення, ідейності. Все звелося до банальностей...
• Невдячні теми
  Якщо ви блогер і пишете вже довший час, а отже здобули і свою аудиторію, повинні відчути на власній ...

Кожного дня обіцяю собі у вільний час вирішити всі проблемні і незакриті питання в інтернеті. Назбирав купу матеріалу, проте все нема як розмістити його. Запустив кілька сайтів, проте нема часу займатись ними повноцінно. І перелік цей може бути довжелезний. Але мова про час і реальність.

А виглядає все банально. Плануєш собі щось, а як настає час вирішувати це питання, то цей час щезає, його краде просте бажання відпочити, а ще частіше це якісь буденні клопоти. Виходить, що все відкладається на наступний день. І так щодня .

Все це скоріше за все зветься неорганізованість або неправильна організація часу. З іншого боку вирішити всі питання просто нереально, людина ж не робот, працювати безперестанку неможливо.

Як з цим боротися? Якщо справа з вебом, питання закрити легко. можна знайти партнера, однодумця, помічника і разом робити задумане. Але це мегаважко і фактично нереально. Можна розпити собі вільний час за днями на вирішення певних питань, а не все одразу і одним скопом. Тобто все просто. Не треба тримати всі справи в голові. Просто написати їх собі на лиску, в органайзері, "ту ду" програмці, тощо. Кожен день займатись певною справою лише певний час і не більше.

Таким чином, якщо регулярно і цілеспрямовано займатись певною справою, вона вирішиться і розв’яжеться. Якщо займатись всіма справами одночасно, вони доведуть до повного виснаження і так і не вирішаться.

Бажаю всім вміло планувати свій час і впевнено вирішувати поставлені задачі. І це не лише інтернету стосується .

Реклама в блозі: Зимою найбільший комфорт і відчуття тепла дарує теплый пол, а встановити його можна не тільки в ванні .

Інші цікаві записи:

• Калейдоскоп
  Вже минув тиждень, а все якось немає часу написати (ніколи так не пишіть в своїх блогах, це негламур...
• Сірі будні
  Сірі будні, саме такий колір мають вони в більшості людей. Ми щодня робимо одне і те ж. Як це вигляд...
• Робота вдома
  А що для вас означає фраза "робота вдома"? Думаю для більшості читачів - це прибрати квартиру, п...

Депутат - представник народу серед влади держави. Саме депутати відстоюють наші права і борються за постійні покращення нашого життя. Бути депутатом престижно і відповідально. Депутат - це гордість держави і її обличчя. От біда в тому, що це не стосується депутатів Верховної Ради.

Всі ми добре знаємо де розміщений головний цирк України, як виглядає підлість, що лобіюють депутати, які маски вони надівають. Смішно, що за всіма параметрами - це ми їх обираємо і даємо прапор в руки. Але ж ми не хочемо собі погано от і маємо повний конфлікт бажаного з реальним. Звідки ж вони там беруться, якщо ми, народ, обираємо лише найкраще...

Є декілька типів народних обранців. Одних просувають впливові кола, інші самі собі купують місця, є одиниці, що справді ідейні. Ось ці ідейні переважно за ідеї забувають моментально як тільки їхні інтереси випливають на пряму видимість. Є депутати, що йдуть заради підтримки власних бізнесів, є депутати, котрі торгують собою, здатні перейти всі можливі фракції і партії , лиш би давали побільше. А є депутати, котрі топчуться в Верховній Раді від перших скликань до теперішніх, їх треба позбуватись - це як офісний планктон, навіть гірше, бо планктон здатен користь принести, а ці представники народу вміють лише вибивати для себе надбавки, пільги, відпочинки, автомобілі, квартири, тощо, їм ми до дупи.

І якщо так тверезо зважити те, заради чого прагнуть стати депутатом, побачимо, що йдуть заради себе і жодної ідейності чи відданості народові рідної України ніхто не має. Ми їх забезпечуємо всім, ми їм даємо величезні бонуси, а вони грають проти нас. Тож навіщо нам така система здалась? Чому ми вже довший час нічого не змінюємо? Бо ми інертні, пасивні, а більшість прагне стати тими ж депутатами Верховної Ради...

Реклама в блозі: Вчасно добратись до Києва допоможе расписание поездов хмельницкий вокзал.

Інші цікаві записи:

• Модель суспільства України
  В Україні маємо цікаву модель суспільства. Вона була завжди. І ніщо її наразі не може викоренити. Є ...
• Як застосувати блогерство?
  Перша відповідь, що сама так і проситься - ніяк. І загалом вона є найправильнішою і чесною. Бо наспр...
• Блогосферна відмазка українців
  Українська блогосфера - це вже не молоденький, зелений продукт. Так, саме цією фразою я заперечую зв...

В кожного активного користувача інтернету, а конкретніше, соціальних мереж різного типу, в друзях є декілька публічних людей (відомі зірки естради, шоу-бізнесу, політики, бізнесмени, тощо). Але що дає така «дружба»? У більшості випадків абсолютно нічого.

З власного досвіду можу розділити «популярних» на кілька типів. В мене їх достатньо в різних групах і списках. Отже.

1. Відомі імена фейки – за цими ніками ховаються такі ж люди як і ми з вами, прості, котрі не мають гучних імен. Проте в них є якесь відхилення або бажання нажитися на чужому імені. Розкусити їх легко. Потрібно лише простежити за активністю і завжди побачимо відсутність простої логіки. І звісно ж рекламі фішки різного роду.

2. Відомі імена далекі від розуміння суті інтернету – за такими про файлами криються представники популярних особистостей, прес-секретарі, аташе, помічники і т.д. В таких імен це все робиться заради популяризації, піару але не заради зацікавлення і бажання товаришувати зі світом.

3. Відомі імена – їх дуже мало але вони є. За іменем справді стоїть його власник. Але відчути таке дуже важко. Переважно це стає відомо після особистого знайомства в реалі.

Як бачите, маємо три типи, котрі в собі мають ще надцять підтипів. Думаю їх розбирати не варто, бо це вийде ціла наукова робота. Але є бажання розкрити деякі особливості спілкування з цими «перцями власного імені».

Виявляється, що у більшості цих відомих людей манія величі і гіпертрофована зверхність. Вони настільки ґонорові, що відписують дуже рідко, фактично ніколи. А як відписують, то між рядків читається – «да шо ти там пишеш таке, я ж божественна особа, нєпрікасаєма, тому став мені плюси і лайки, ревіть і поширюй все що я пишу і моцно цілуй в дупу – це буде тобі подяка». Інколи, трапляються проколи, коли асистенти переплутають ак свого шефа із власним і як запостять щось, то всі офігівають .

Якщо коротко, відомі люди, такі ж як ми з вами але в них є багато стримуючих факторів. Чим більш забуте «відоме ім’я», тим більше задиркуватості маємо. Можна зрозуміти тих, хто на піку своєї популярності, вони повинні тримати марку і контролювати кожен крок, а ті, що вже згасають в публічності, хочуть косити під них і виходить повне глупство, тож їх зрозуміти нереально. Ну, а навіщо цей дурний пафос?

Людина повинна бути людиною і не вважати себе божеством.

Інші цікаві записи:

• Про дії в інтернеті і реальному житті
  Останніми тижнями, чи то місяцями в інтернеті, від більш-менш відомих і публічних людей звучить теза...
• Переваги соціальних мереж
  Не все так погано в нашому віртуальному світі, як може здаватися. Більшість речей занадто загострені...
• Коли ваша половинка інтернетчик
  Є на світі такі люди як інтернетчики. Це такі створіння, котрі сидять в інеті весь свій вільний час,...

Якщо хочете побачити справжню сутність людей, котрі живуть поруч із Вами, поставте їм контейнери для сортування сміття. І як тільки Ви це зробите, зрозумієте, який той народ є насправді:).

Колись давно, ще за часів, коли я вчився в школі, в нас в районі робили такий експеримент. Поставили смітники для скла, паперу і харчових відходів. Але тоді я якось за цією темою не спостерігав, та й ці урни чи то щезли в невідомому напрямку, чи то були суто експериментальними або суто грошовідмивними. Вони щезли таксамо раптово як і появились, так і не встигши прижитись у свідомості людей.

А от тепер, ситуація з баками для сміття, котрі призначені для роздільного сортування відходів є більш цікавішою. Напевно більшість з вас вже звикли, що поруч із сміттям для всього, стоять сітки для пластикових пляшок. І багато людей таки сортує вдома пластик і викидує їх у відведені місця. Напевно побачивши такий результат, фірми, що займаються вивозом відходів вирішили піти далі, зробити крок до цивілізації і помалу почали встановлювати ще урни для паперу і для скла. Недавно такі симпатичні баки помітив в своєму районі.

Думаю, цікава ідея, варто придивитись, якою ж буде реакція в людей. Тут в голову прийшли такі думки. Люди почнуть сортувати сміття але це лише полегшить роботу бомжам і вони тепер будуть мати вже відібраний матеріал для здачі заготівельникам вторинної сировини. Люди почнуть ігнорувати ці баки і вони будуть стояти порожніми. Але виявилось все банальніше, люди просто викидають сміття не сортованим і байдуже в яку урну, їм паралельно, що урни мають різні отвори, вони просто відкривають велику кришку і все.

Наразі експеримент не вдався. Але я б не забирав ці урни. Потрібно щоб фірми, що встановили урни, зробили інформаційні бюлетні і роздали мешканцям. Хоча є такі, котрим ці брошурки будуть до одного місця, вони баками для сміття не користуються, а викидують його людям на голови, собі під ноги, де попало. Але це і не люди.

Мораль давно відома, нема чого нам хотіти краще жити, якщо людина не здатна краще жити. Ми мріємо про красиве життя, а для цього нічого не робимо, навіть елементарні речі виявились для нас страшною мукою.

Реклама в блозі: Щоб не втрачати багато грошей, можна залишити їх в оффшор англия, що дозволить більше вкладати в розвиток справи.

Інші цікаві записи:

• Морози і люди
  Сьогодні цікаво спостерігати за реакціями людей на зиму, на морози. Побачив для себе кілька цікавих ...
• Чому ми такі в’їдливі?
  Ми, люди, створіння, які нереально зрозуміти і тим більше нас неможливо вивчити чи дослідити. Мова н...
• А школа вже кличе
  Сьогодні перейшовся вулицями нашого міста, я про Львів говорю, хоча написане далі підходить і до буд...

Про оленів на дорогах вже співано-переспівано. Я також декілька разів згадував про хамство і придурків за кермом. Але тема вічна, тож до неї можна повертатись регулярно.

Фактично щодня я спостерігаю за ідіотами. Є цілі касти. Одні люблять їздити посередині дворядних доріг і мають в дупі, що там мають їхати дві машини, а не одна. Ще є особливо "круті" (ланоси і вазівські зубила переважно), що женуть як скажені на складних ділянках дороги, найкраще полюбляють пролітати на червоне світло світлофора. Є тормози, котрі повзуть 5 км/год і не дають іншим їхати нормально. Є придурашені, котрі повзуть, повзуть, а як їх починаєш обганяти додають швидкості, чим створюють супер-аварійну ситуацію. Є западлісти, котрі повороти не включають, в котрих стопи не працюють, котрі перестроюються бо їм там треба або стають де попало, бо їм так захотілося. Є розумово відсталі, котрі не здатні передбачати ситуацію на дорозі, котрі не вміють думати, котрі не розуміють, що запаркувавши авто, вони блокують прохід, проїзд. Особливі крутелики мають всіх за дурних "х..їв", тому вони порушують всі можливі правила, що приводить до трагічних випадків для інших людей. Але є найунікальніш каста - це суки, котрі обурюються, що їм вказують про їхнє глупство на дорозі, котрі не реагують на зауваження і продовжуть далі вирішувати власні питання і бачать решту людей в гробу. Думаю, що ви також можете додати декілька каст до цього переліку, він безмежний.

Як з цим боротися? В нас є ДАІ, котра б мала за цим всім слідкувати. Але нажаль вони - це тіж горе-водії, причому в одному дайшнику консолідуються всі гріхи безформенних поців. Тож боротися за власні права люди мають самостійно. Он в Києві регулярно спалюють автівки дебілоїдів, вже кілька років. І ситуація так розпалюється, що зовсім скоро можуть появитись цілі загони автомесників. Але тут біда, а що буде, якщо переплутають авто ідіота з автівкою нормальної людини. Хоча той автомудачизм заразний, будь-яка людина, навіть найстійкіша, після кількох днів постійної зневаги на дорогах, сама починає зневажати... Замкнуте коло. Сподіваюсь, що виживуть правильні керманичі.

Дана проблема ніколи не вирішиться. Хіба лише нація недорозвинутих повинна щезнути. А на згарищі мають народитись інші... Це вже інша історія. Чергова...

Інші цікаві записи:

• Бидлопаркуни
  Бидлапаркуни - це категорія рагульських (слово дуже популярне на теренах Галичини), мажористих, розу...
• Модель суспільства України
  В Україні маємо цікаву модель суспільства. Вона була завжди. І ніщо її наразі не може викоренити. Є ...
• Про Петрусика
  Недавно показали мені це відео. Вирішив поділитися думками з вами. Спочатку дивишся і все так сміш...

Блоги, щоденники, стіни соціальних мереж дуже щільно вросли в наше життя. З кожним днем людям стає все звичніше чути такі слова як "блогінг", "блогер" і їхні похідні. І армія блогерів росте, хтось з цікавості, хтось з моди, а хтось справді знаходить в цьому себе, своє житейське задоволення.

Ось тут розпочинається найцікавіше. Вклинившись в блогосферу, після тестування нас матрицею, що зветься розум, що потім плавно перетворюється в захоплення, хобі, ми отримуємо заразу - синдром блогера.

В чому ж його суть? Все просто і очевидно. Цей синдром щодня розвивається і заставляє лопатити сотні сайтів, книжок, уважно спостерігати за світом, все для того, щоб мати матеріал для публікації. Гарний опус дає гарний трафік, трафік - це читачі, читачі - це визнання, тут вже маємо крок до манії величі, важке балансування над прірвою. Але це найпозитивніший варіант. В житті найчастіше буває, що людина отримує страшенне перевантаження мозку, втомлюється, більшість здається і таки виривається з цього іншого виміру - блогосфери. Так і щезають блоги, що здавались дуже перспективними. Залишаються найстійкіші, так є всюди і завжди, так є, було і буде. Це правило дієве всюди.

Бажаю, щоб цей синдром блогера проявляв себе лише в позитивному напрямку, а кожен з вас, вмів правильно використати свої можливості і сили, щоб було задоволення, визнання і прибуток .

Інші цікаві записи:

• Непередбачуваність
  Хотів було тут розвести філософські теми але написавши абзац, видалив все тут нафіг. А що толку мудр...
• Про 365
  Помітив, що серед нашого українського блоголюду знову набирають обертів так звані пости із серії "36...
• Як застосувати блогерство?
  Перша відповідь, що сама так і проситься - ніяк. І загалом вона є найправильнішою і чесною. Бо наспр...

Перша відповідь, що сама так і проситься - ніяк. І загалом вона є найправильнішою і чесною. Бо насправді, на сьогоднішній день, "блогерів" є більше ніж пенсіонерів в Україні. Кожен, хто більш-менш активно використовує інет, може так себе називати. Всі мають блоги, щоденники, а якщо їх нема, то є безліч соціальних мереж, в яких активність зашкалює і завжди щось пишуть люди. Але всі вони, крім задоволення потреб графоманства, більше зиску ніякого не мають.

Можна на блогерство дивитись з іншого боку, гарна ширма для прикриття свого бажання нічого не робити. Кажете, я так втомлююсь цими роздумами, а що б це сьогодні написати і байдикуєте собі. А на заклики, чого ти нічого не робиш, кажете - я страшно працюю і мозок мій закипає, тому йдіть в дупу з вашими прибиранням, обробкою грядок, будовами і тому подібними. Тільки от замовчуєте, що ця робота дає вам 5 центів на пів року.

Але блогерство можна застосовувати правильно. Маючи талант до написання текстів і пошуку тем, вам нема потреби перевчатись для того щоб розкручувати, адмініструвати, просувати і робити все те, що вміють інші люди, у кого цей талант присутній. Але прийдеться або інвестувати певні кошти в це діло для найму профі, або зробити творчий бартер, або зібрати гарну команду. Ось тут в українського блогера халепа - бо нема українців, що люблять працювати в колективі, вони хочуть все самі і при цьому нічого не мати, або випендрюються шалено, хоча особливо нічого з себе не представлять. Тому я вважаю сильним фартом, якщо в нас можна об’єднати всі складові в одну купу, що дасть певний підйом і популярність блогеру. А далі все просто. Популярність - гарний майданчик для реклами, а це вже прибутки. Популярність - гарний майданчик для пропаганди позитивних ідей, а це розвиток. А ще, популярність - це вплив на маси і їхню свідомість . Ой. Це просто більше шансів, що до тебе прислухаються, почують і зроблять розголос всього, що ви розкажете у власному блозі. Розказати у вас буде що, оскільки ви популярна особистість, інформація до вас потрапляє у великій кількості і шаленому темпі.

Загальне співвідношення в нас просто блогерів і блогерів, що здатні вміло застосувати блогінг - 90% до 10%, а може і ще менше. Це таке собі порівняння, котре базується на власних спостереження. Хоча реально може бути менший відсоток, а сподівання є, що все буде колись навпаки.

Реклама в блозі: Найцінніший в світі блокнот - це блокнот своїми руками зроблений, котрий є втіленням всіх особистих побажань. І виявляється, що майстрування блокнотів не так вже і складно, а щоб навчитись тонкощів, варто переглянути майстер-клас на сайті made-in-ukraine.info.

Інші цікаві записи:

• Сучасний блогінг
  Чи звернули ви увагу на що перетворився тепер процес наповнення і ведення блогів? Це суцільні перего...
• Невдячні теми
  Якщо ви блогер і пишете вже довший час, а отже здобули і свою аудиторію, повинні відчути на власній ...
• Життя і трускавки
  Здається вже немає в блоговій справі якогось духу захоплення, ідейності. Все звелося до банальностей...

Ця проблема описана в переважній більшості блогів і це не один раз. Але вона актуальна і популярна. Ось і я добрався до неї, хоча вже раніше щось таке подібне зачіпав вже.

Тож які, на мою думку, є методи боротьби з відсутністю тем для писання постів?

Якщо у вас тематичний блог - тут все просто. Оскільки ви орієнтуєтесь в галузі про яку пишете, то нові теми можна взяти забивши професійні терміни в пошуковика і порівнявши популярність, вибрати найкраще, що буде корисне багатьом.

В блогах про життя, тут також нічого складного немає, просто треба уважно спостерігати за навколишнім світом. А це новини, люди навколо вас, місця і моменти. Тут головне не забути тему, яка сподобається впродовж дня, для цього можна скористатись мобільним чи простим записником і все тезово описувати, та навіть одним словом вистачить щоб ввечері все нагадати.

Складніша ситуація з філософськими блогами. Тут все залежить від фантазії і польоту думок. Для цього люди вживають різний допінг, хто пиво, а хто морозиво чи секс .

Також складно писати сайти маленьких містечок і сіл, новин особливо нема, подій також, а писати треба. Такі ресурси більше схожі на блоги про життя. Тому не слід соромитись простих тем про світ навколо.

Найпопулярніші тема, як це не дивно - про інтернет. Доведено роками постописання. Люди люблять розжовувати те в чому варяться і смакувати наваром. Гіки тут також не відстають, завжди нас, читачів, приваблюють технічні новинки. Теми для дорослих вже не згадую, оскільки основна маса читачів там підлітки, то і відвідуваність гарантована. От тільки там справді чистих і якісних ресурсів є мало. А ще люди у всі віки і часи любили підглядати в замкові щілини - теми про особисте життя людей, секретні фотографії, розкриття таємниць, гарантовано принесуть трафік. Тільки тут також більше брехні ніж правди і автори балансують на межі фолу.

Проте якими б не були поради з різних сторін, якими б спокусливими теми не здавалися, варто писати про те, що подобається найбільше і в чому є знання. Не варто ганятись за наживою у вигляді електронних грошей одразу, вони прийдуть згодом самостійно, можливо і не електронні, а справжні, а ще краще запропонують гарну роботу в даній галузі захоплення і знання. А ще варто розвивати наш інтернет, український інтернет і не боятися, що він не дасть дивідендів. На все свій час. Натхнення, читачів і корисного трафіку вам .

Інші цікаві записи:

• Статистична інформація в інтернеті
  Ті, хто стверджують, що в інтернеті можна знайти все, на мою думку помиляються. Я за замовчуванням г...
• Непередбачуваність
  Хотів було тут розвести філософські теми але написавши абзац, видалив все тут нафіг. А що толку мудр...
• Холод і блогер
  Зима, зниження температури, холод. Ці речі приходять до нас кожного року. Їх відмінити неможливо. Во...

Шум від електричної бритви в Англії знаходиться в ключі "Соль" (музиканти може я помилився про ключі?), а в США в ключі "Сі-бемоль". Це все тому, що частота струму в цих державах різна. В США вона має 60 Гц, а в Англії така ж як і в нас - 50 Гц. До речі, напруга в Британській мережі - 240 В, а США - 110 В. Ось такі цікаві факти .

Реклама в блозі: І друзі наші менші хворіють онкологічними хворобами. Але їх тепер вміють лікувати. Повноцінне лечение животных здатна забезпечити сучасна ветеринарна клініка "Биоконтроль" в м. Москва.

Інші цікаві записи:

• Мінус 60 Вт
  Ось вже і 60-ки викинули в Європі. Раніше заборонили 100 Вт і більше, потім 75 Вт. Мова йде про забо...
• Реінкарнація?
  Інколи люди перевтілюються в несподіваних речах :))) Реклама в блозі: Весільний салон Марібел...
• Сердечні лампи
  Сьогодні мені колєга показав ці творіння від Periphere. Воно гарно, ніби серце, але отой ґудз із дро...

Який бізнес вигідний сьогодні? - Дивне питання. Якщо згадати, що головна задача бізнесу - отримання прибутку, невигідного бізнесу, начебто, не існує. І, тим не менш, тисячі бажаючих відкрити власну справу і роздумують над тим, куди вкласти свої гроші, постійно задають собі це питання - який бізнес вигідний сьогодні? Що ж, можна, мабуть, дати деякі, універсальні для всіх, рекомендації.

Отже, якщо ми говоримо про малий бізнес, то головними критеріями стають сума початкових вкладень і наявність "вільних місць" на ринку. Вкладень, природно, має бути поменше, а місць - більше. Виходячи з цих критеріїв, на питання "який бізнес вигідний сьогодні?", Можна дати цілком конкретна відповідь: бізнес з масажними кріслами. Цей бізнес задовільняє дві умови, а крім цього, має ще ряд переваг.

Що стосується грошей, то всі витрати на відкриття та ведення бізнесу з масажними кріслами зводяться, практично, до вартості самих крісел, яка абсолютно доступна кожному. Іноді до неї додається вартість оренди місця під крісла, яка, як правило, не перевищує 10% від цієї суми. А "іноді" тому, що часто про оренду вдається домовитися взагалі безкоштовно. Вартість крісла окупається сьогодні за 5-6 місяців, а щомісячний прибуток, принесений кожним кріслом, в середньому становить 2-3 тис.грн. Вирішуючи, який бізнес вигідний сьогодні, необхідно мати на увазі ці цифри, а так само головна перевага бізнесу з масажними кріслами. Про нього - нижче.

Але головне, звичайно, це стан ринку. І тут, як раз, бізнес з масажними кріслами-автоматами є найпереконливішою відповіддю на питання про те, який бізнес вигідний сьогодні. Тому, що саме на цьому ринку сьогодні можна бути, практично, монополістом і залишатися ним протягом ще довгого часу. Справа в тому, що бізнес з масажними кріслами в Україні є абсолютно новим бізнесом, може бути, навіть самим новим з усіх видів малого бізнесу. Ринок тут ще далекий від свого насичення і конкуренція дуже мала - справжній клондайк для того, хто починає.

До сказаного треба додати ще дещо. Відкрити цей бізнес дуже просто - для цього не потрібно отримувати підписи та печатки санепідстанцій та інших пожежних інспекцій. Попросту, на наступний день після покупки крісел вони вже можуть почати приносити вам першу виручку. Головне тепер - час. Не втрачайте його більше, шукаючи відповідь на питання "який бізнес вигідний сьогодні?".

Автор: Андрій Бабала, http://helpbizness.ru/

p.s. RU - рідна Україна.

---
Гостьовий пост. Він доступний і для Вас. Акція безстрокова. Умова - текст має бути україномовним, цікавим і корисним.

Інші цікаві записи:

• Чому так важливо читати дитині казки українською мовою?
  Беззаперечно, дитяча казка є важливою частиною життя кожної маленької людини, адже саме через казк...
• Про Петрусика
  Недавно показали мені це відео. Вирішив поділитися думками з вами. Спочатку дивишся і все так сміш...
• Кожен сам за себе
  Ось так просто можна описати життя в Україні. Хоча, якщо взяти глобальніше, то можна сказати,  це ст...

Досить відома в інтернеті компанія інвестувала 168 000 000 $ в оці от штуки. Тож, що це за пазл і чому він так дорого коштує?

Інші цікаві записи:

• Вгадайте, що за річ?
  Гортав свою колекцію фотографій певної тематики і натрапив на ось таку світлину. Хто скаже, а що це ...
• А що ви бачите?
  Гарні сходова клітка і як на мене така електрична:) Хоча це лише для мене така асоціація з лампочк...
• Напругова загадка
  Шановні читачі цього блога, пропоную Вам невелику загадку. Відгадайте будь ласка, а на скільки кілов...

Скоріше за все більшість з нас не раз зустрічалися з таким явищем, як дуже низька (або навпаки – надто висока) напруга в електромережі. При низькій напрузі не лише тьмяно світять лампи, але й більшість сучасної побутової техніки просто перестають нормально працювати. А коли ж напруга значно перевищує допустимий рівень, то чутливі побутові прилади взагалі можуть вийти з ладу. В таких ситуація перше, що спадає на думку – це встановити стабілізатор напруги. Однак коли ми починаємо вибирати, який саме стабілізатор купити, то... розгублюємося від ширини пропозицій. Маленькі та великі, дешеві і не дуже... Якого ж вибрати? Спробуємо зараз з цим розібратися.

Питання вибору потужності стабілізаторів напруги широко освітлене всюди, і тому ми тут не будемо в котрий раз це повторювати. Зрештою, в будь-якій нормальній „електричній” компанії кваліфіковано розрахують необхідну потужність стабілізатора для кожного конкретного випадку. Ми ж зосередимося на типах стабілізаторів напруги за принципом дії, та на їх перевагах і недоліках. А також оглянемо пропозиції основних виробників.

Стабілізатори напруги релейного типу.

Це найбільш поширений тип стабілізаторів, в яких регулювання вихідної напруги здійснюється перемиканням відводів обмоток автотрансформатора за допомогою електромагнітних реле. Особливістю стабілізаторів цього типу є ступенева зміна вихідної напруги з кроком 5-20 В, що може відображатися в морганні (мерехкотінні) ламп розжарювання. Крім того, контактна група електромагнітних реле з часом зношується, особливо при комутуванні великих струмів. Тому цей тип стабілізаторів не підходить для застосування в дуже нестабільних електромережах, та для живлення потужних споживачів. Однак для захисту окремих малопотужних електроприладів (наприклад, побутових опалювальних котлів, оргтехніки) у відносно "спокійних" електромережах використання релейних стабілізаторів напруги цілком виправдане.

За ціною релейні стабілізатори найбільш доступні, оскільки вони дуже прості за схемотехнікою, і побудовані на недорогих компонентах.

Основним „виробником” релейних стабілізаторів напруги є Китайська Народна Республіка. Хто б сумнівався... Причому, китайці не соромляться продукувати релейні стабілізатори навіть на 10 кВА, хоча комутувати за допомогою електромагнітних реле струми в 60-70 А – це, м’яко кажучи, авантюра. Бо на таких струмах контакти в реле швидко „підгорять”, або ж взагалі „злипнуться”. До того ж китайські стабілізатори напруги (загалом всі, і не лише релейні) виконані на дешевих компонентах і „впритик” по робочим струмам, без запасу на випадок перевантажень (пускових, наприклад). Також з метою зниження собівартості схемотехніка більшості китайських стабілізаторів максимально спрощена, часто відсутні елементарні захисні вузли, що деколи призводить навіть до пожеж...

На відміну від китайців, основні вітчизняні виробники випускають релейні стабілізатори переважно малої потужності, до 2,5 кВт. Причому реле в них встановлюють з багатократним запасом по струму. Але в останні роки деякі відомі українські виробники теж розширили лінійки своїх релейних стабілізаторів до потужностей в 5-8 кВт, а дехто й до 14 кВт. З нашої точки зору це виключно комерційно-мотивований крок, покликаний збільшити об’єми продажу... Невидима рука ринку, ага...

Наступними, передусім за вартістю та надійністю, йдуть сервоприводні стабілізатори напруги. Або ж їх ще по-іншому називають „сервомоторні”, „електромеханічні” чи „електродинамічні”.

В сервоприводних стабілізаторах напруга регулюється переміщенням по обмоткам автотрансформатора спеціального повзунка-струмознімача, який приводиться в рух електромоторчиком (сервоприводом). Пам’ятаєте з уроків фізики лабораторні автотрансформатори (ЛАТР-и)? Ну то ось це практично такі ж самі ЛАТР-и, тільки з моторчиком.

Особливістю сервоприводних стабілізаторів є плавне та досить точне регулювання вихідної напруги (± 1-3%), що дозволяє використовувати їх для живлення систем освітлення. Однак недоліком стабілізаторів цього типу є низька швидкість реакції на зміну вхідної напруги (20-40 В/с). Тому сервоприводні стабілізатори непридатні для використання при значних різких стрибках напруги (наприклад, коли в мережі працює „дикий електрозварювальник”), оскільки вони просто не встигатимуть компенсувати такі стрибки. Але стабілізатори цього типу цілком доцільно застосовувати для компенсації плавних добових чи сезонних змін напруги в електромережі. Наприклад, як в поширеній ситуації, коли вранці або ввечері мережа перевантажена і напруга знижена, а вночі мережа поступово розвантажується і напруга плавно зростає. Або ж аналогічно буває зимою мережа перевантажена, а літом – розвантажена.

„Хворобою” сервоприводних стабілізаторів напруги є струмозйомні щітки (переважно графітові), які з часом просто стираються. І взагалі вся конструкція таких стабілізаторів не надто надійна, оскільки побудована на механічних вузлах, які мають властивість зношуватися. Механізми сервомоторних стабілізаторів потребують періодичної „чистки і змазки”.

Однак у „спокійних” електромережах сервоприводні стабілізатори напруги доволі надійні. Також вони добре витримують пускові перевантаження різноманітними насосами, компресорами тощо.
Основним виробником сервомоторних стабілізаторів теж є китайці. Характерна особливість китайських „сервомоторників” така ж, як у їхніх „релейників” – максимально спрощена схемотехніка та використання найдешевших компонентів. Зате недорого.

В Україні ЖОДЕН виробник не випускає сервомоторних стабілізаторів. Бо якщо підходити до їх виробництва відповідально, то вартість таких стабілізаторів стає надто високою, і тоді вони вже не конкурують з китайськими „аналогами”. Адже виробництво точної та надійної механіки на сучасному етапі технологічного розвитку набагато складніше та дорожче, ніж „чиста електроніка”. Тому й загалом в світі дуже мало компаній (окрім китайських), які продукують сервоприводні стабілізатори напруги. До прикладу, сервомоторні стабілізатори італійської компанії ORTEA в кілька разів дорожчі за вітчизняні електронні стабілізатори аналогічної потужності.

Ну ось так плавно ми підійшли до групи електронних стабілізаторів напруги. До цієї групи належать ферорезонансні стабілізатори, симісторні та тиристорні, а також стабілізатори з подвійним перетворенням.

Принцип дії ферорезонансних (феромагнітних, магніторезонансних) стабілізаторів напруги ґрунтується на явищі магнітного резонансу в конутрі трансформатор-конденсатор. Колись давно стабілізатори цього типу широко застосовувалися для живлення лампових телевізорів.

Ферорезонансні стабілізатори напруги мають високу точність та швидкодію, однак вони працюють у вузькому діапазоні вхідної напруги (185-255 В) та дуже спотворюють її форму. Саме через спотворення форми вихідної напруги такі стабілізатори не підходять для живлення більшості сучасних побутових приладів. Також для феромагнітних стабілізаторів неприпустима робота з неповним навантаженням, бо вони в такому „недовантаженому” режимі перегріваються. Пам’ятаєте ще ті старі радянські стабілізатори від лампових телевізорів? Саме через значне нагрівання в „холостому” режимі в них усіх була пожовкла, або й навіть розплавлена верхня кришка.

Через свої недоліки ферорезонансні стабілізатори напруги в наш час не надто поширені. Їх навіть китайці не дуже охоче продукують. Хоча, деякі китайські компанії їх все ще випускають, але в нашій місцевості феромагнітні стабілізатори практично не зустрічаються.

Ступеневі симісторні та тиристорні стабілізатори напруги.

Принцип дії стабілізаторів цього типу аналогічний до релейних, однак перемикання відводів силового автотрансформатора здійснюється електронними ключами (симісторами та тиристорами). Тому вихідна напруга теж регулюється ступенево, що накладає деякі обмеження на застосування таких стабілізаторів напруги для живлення систем освітлення. Однак це обмеження певною мірою долається шляхом зменшення кроку регулювання напруги. Але зменшення кроку регулювання вимагає збільшення кількості електронних ключів, що приводить до ускладнення пристрою та зростання його вартості.

Застосування електронних ключів дозволяє стабілізаторам цього типу досягти високої швидкодії та надійності порівняно з релейними, а також значно зменшити рівень шуму під час роботи.

Вартість симісторних та тиристорних стабілізаторів напруги вже суттєво вища, ніж релейних чи китайських сервомоторних. Висока вартість зумовлена не лише використанням відносно дорогих електронних ключів та інших компонентів, але й малою серійністю виробництва. Ну й банальна причина – дуже гроші потрібні виробникам. А оскільки до справді масового виробництва ще не доросли, то доводиться завищені потреби та очікування компенсовувати високою маржою. Однак коли за справу візьмуться китайці, то й вартість різко і суттєво впаде. Втім, впаде і якість... Наразі ж у виробництві симісторних та тиристорних стабілізаторів напруги лідирує Україна, як не дивно... Хоча нічого дивного в цьому немає – в цивілізованому світі проблема зі стабільністю напруги в розетках не стоїть, а для китайців складність та вартість „симісторників” ще поки зависокі.

Окремою підгрупою електронних стабілізаторів напруги є тиристорні стабілізатори з фазо-імпульсною модуляцією (ФІМ). Особливістю таких стабілізаторів є плавність регулювання вихідної напруги, висока точність (± 1%) та швидкість реакції (10-20 мс). Однак є й ложка дьогтю в цій бочці меду – стабілізатори з ФІМ вносять додаткові нелінійні спотворення у вихідний сигнал. І хоч ці спотворення не перевищують 5-7%, однак в деяких випадках і для певних приладів такі спотворення можуть бути недопустимими. Втім, для більшості побутової техніки такий рівень спотворень форми напруги живлення не є критичним.

Вартість стабілізаторів напруги з ФІМ співмірна з вартістю ступеневих електронних стабілізаторів. На українському ринку такі стабілізатори представлені поки всього лише двома вітчизняними виробниками. Китайці таких стабілізаторів не випускають.

Ну і на останок розглянемо пристрої, які позбавлені всіх недоліків згаданих вище стабілізаторів напруги. Це блоки безперебійного живлення (ББЖ) з подвійним перетворенням (їх ще називають „он-лайновими” – On-Line). Фактично це „ідеальні” стабілізатори напруги. Ціни б їм не було б, якби не їх висока вартість...

В пристроях з подвійним перетворенням вхідна напруга спочатку випрямляється, і тоді вже заново генерується з заданими параметрами. Таким чином досягається дуже висока стабільність напруги та частоти, низький рівень нелінійних спотворень, і взагалі відсутнє поняття часу реакції, оскільки напруга генерується постійно і незалежно від її рівня та форми на вході. Завдяки вбудованим в такі ББЖ (або приєднаним окремо) акумуляторним батареям (АКБ) досягається найвищий рівень захищеності підключених приладів від будь-яких артефактів зовнішньої мережі. Бо в таких он-лайнових безперебійниках вихідна напруга генерується інвертором з напруги АКБ, а мережева напруга лише постійно підзаряджає ці АКБ. Навіть коли напруга в мережі зникне взагалі, то ББЖ продовжуватимуть живити підключені до них прилади, аж поки вистачатиме заряду акумуляторів.

ББЖ з подвійним перетворенням доцільно застосовувати в мережах з високим рівнем завад та низькою стабільністю параметрів, і для живлення чутливих приладів (наприклад, медичної техніки, апаратури зв’язку та ін.). Також їх використання ефективне в комплексних системах резервного живлення, де основним джерелом енергії є китайський дизельний або бензиновий електрогенератор. Адже більшість таких китайських генераторів настільки сильно спотворюють форму вихідної напруги, що від них не лише медтехніка відмовляється працювати, але й не запускається банальний газовий котел.

Блоки безперебійного живлення з подвійним перетворенням зараз випускає багато виробників у всьому світі. Загалом ціни на он-лайнові ББЖ доволі високі, оскільки самі-по-собі такі пристрої досить складні технічно, та ще й вартість їх компонентів теж висока (передусім, вартість акумуляторних батарей та вихідних транзисторів). Як і завжди, вартість та якість тісно пов’язані: китайські ББЖ доступні по ціні, а європейські чи американські – надійні. Вітчизняні виробники поки-що спромоглися освоїти виробництво лише малопотужних безперебійників з подвійним перетворенням, зайнявши таким чином свою вузьку нішу.

Ну ось десь так…

Мабуть, варто сказати ще кілька слів про виробників, ціни та якість. Переважно завжди ці два параметри перебувають в оберненій залежності один від одного. Якісне дешевим не буває. Так само й поділяються виробники. Китайці переважно орієнтуються на масовість і відповідно на низьку вартість, не надто переймаючись низькою якістю. Бо хто ж пред’явить до них претензії – де ми, а де вони? А вітчизняні виробники мусять дбати про високу якість та надійність, щоб продавати хоч і небагато, зате дорого. Та й відповідальність за свою продукцію у наших виробників більша, бо спитати з них значно простіше, якщо раптом щось…

А що вибирати для себе, дешеве чи надійне – кожен вже вирішує сам, виходячи з власних пріоритетів та можливостей.

Сергій Тимощук, фахівець електротехнічної компанії «Акцент»

p.s. Щоб не робити нікому рекламу чи антирекламу, ми зумисно не згадували тут конкретних торгових марок, не називали ціни та не рекомендували ніяких конкретних моделей. Хоча про це теж є що сказати. Але кому цікаво, то заходьте до нас на сайт http://accent.lviv.ua/, а також телефонуйте та консультуйтеся.

---

Гостьовий пост. Він доступний і для Вас Акція безстрокова. Умова - текст має бути україномовним, цікавим і корисним.

Інші цікаві записи:

• No Related Post

На теренах нашого інтернету можна виділити наступні типи блогерів.

Графомани або щоденникарі - пишу про своє життя, а заодно про всі думки, погляди і побачене за день. Веду віртуальний щоденник. Не знаю, що таке монетизація і висміюю всіх, хто має рекламу в своєму блозі. Мені важливо лише те, що мене прочитають, а у більшості випадків, що просто перенесу свої думки на електронний папір.

Копіпастер, плагіатор, гівноблогер - не парюся з контентом, краду чуже, ставлю своє ім'я. Реєструюся у всіх зароблялках грошей, просуваю своє барахло (тобто крадене, інколи частково змінене), прагну косити бабло. Як результат нічого не виходить, такий розвод вдається лише одиницям. Правда наслідки моєї діяльності відчувають всі навколо, а інтернет отримує багато сміття. Я плюю на всіх.

Журналіст - запарила мене та газета, хочу свободи, хочу визнання. Але прийшовши в блог, я не змінюю стилю, тому мій блог такий сухий, нудний, зафлуджений і засраний коментами тролів. Потім я ще обурюю, шо такоє, я ж гуру журналістики. Правда гучне ім'я дає трафік. А інколи журналісти розкривають для себе суть блога і стають справді суперовими писаками .

Звізда - нова мода серед гламуру, серед політиків, серед фейсиків, що часто блимають по тіві. Переважно про блог десь чули краєм вуха, ще десь почули, що це круто і вихід в люди. Після чого напрягли своїх рабів і ми маємо жовту пресу в блогах, різну фігню, фейки. І в цій гілці дуже мало якісних блогів.

Блогер - людина, що орієнтується в різних тонкощах інтернету, знає що таке соціальні мережі, використовує додаткові сервіси, орієнтується в коді, знає мову і граматику, часто виходить в люди, пише, аналізує, пропагує, відстоює власну думку, може навчити, може підтримати, може відстояти свої погляди в реальному житті, може заробити на своїй праці.

Загалом, найчастіше ми можемо побачити симбіози різних типів блогерів в одному . Впевнений, що кожен з вас зможе додати в цей перелік ще декілька пунктів і доповнити вже існуючі. Тому пропоную активно долучитись до коментарів:)

Реклама в блозі: Коли робиш ремонт і проектуєш дизайн нової кухні, ніяк не обійтись без встраиваемые духовые шкафы Одесса - естетика зберігається і дизайн не псується. Аналогічно допоможуть і встраиваемые посудомоечные машины одесса, красиво і практично.

Інші цікаві записи:

• Синдром блогера
  Блоги, щоденники, стіни соціальних мереж дуже щільно вросли в наше життя. З кожним днем людям стає в...
• Як застосувати блогерство?
  Перша відповідь, що сама так і проситься - ніяк. І загалом вона є найправильнішою і чесною. Бо наспр...
• Життя і трускавки
  Здається вже немає в блоговій справі якогось духу захоплення, ідейності. Все звелося до банальностей...

Більшість з вас знає, що я маю тепер великий стосунок до м. Миколаїв, що у Львівській області. Так от. Отримав я сьогодні листа від дружини брата моєї дружини (простіше казати, напевно, родички) про цікаву подію в містечку. Хочу сказати, що ця подія є досить сміливою як на таке місто. Про що мова? А мова про книжково-мистецьке дійство, це можна назвати фестивалем. Погодьтеся, не кожне місто обласного мірила здатне провести такий захід, а тут в звичному райцентрі, що не є особливо передовим в області. Місто найбільше відоме лише цементним заводом для більшості. Отже.

На сайті незалежного журналу "РІЧ" розміщено програму книжкової толоки, котру я передруковую сюди:

19-20 березня у Миколаєві-над-Дністром (Палац культури)

18 березня. П’ятниця

Зустрічі з письменниками й видавцями у школах Миколаївського району

МАЙСТЕР-КЛАСИ 1-й поверх, фойє

19 березня. Субота

12.00 -14.00 Виготовлення Великодньої символіки з підручних матеріалів (Христина та Марічка Чипурко).

12.00-14.00 Картини з пластиліну (Ганна Осадко – літератор, художник, редактор).

20 березня. Неділя

12.00 -14.00 Виготовлення творчої листівки (Мар’яна та Софія Филипчук).

12.00 -14.00 Виготовлення ляльки-мотанки (Народний майстер, поет, педагог Оксана Смерека-Малик).

Програма для дітей

І-й поверх, дзеркальний зал

19 березня. Субота

12.00 Анна Андрусяк, Іван Дранчак - Перша книжка молодих авторів (Закарпаття).

12.30 Лариса Ніцой - Дітям про звіряток; Надія Черкес - Для анголят.

13.00 Марія Людкевич - Великий приятель маленьких читачів; Надія Репета - Сонце, вітер, хмаринки.

13.30 Дзвінка Матіяш. Наталка Мелетич - Дивовижні історії про Дива.

14.00 Авторські читання. Конкурси, ігри.

20 березня. Неділя

12.00-12.30 Марія Чумарна - Презентація книжки «Казки для друга».

12.30-13.00 Ганна Осадко - Малювання Слова пластиліном.

13.00-13.30 Зиновій Филипчук - Я радий співати, як сонце крилате.

13.30-14.00 Нагородження переможців конкурсів. Ігри.

14.00 Авторські читання.

«Доросла» програма

19 березня. Субота

11.00 Ярослав Гнатів. «Родимці! Блага краю множаться тілько благами душі…» (200- річчю від дня народження нашого земляка, письменника, громадського діяча, священика Миколи Устияновича).

12.00 Андрій Содомора, Роман Дідула, Марія Якубовська, Василь Стефак, Марія Чумарна - Суголосся ідей.

13.00 Тарас Прохасько. Дзвінка Матіяш - Мудрість простого слова.

14.00 Павло Чучка, Мирослав Дочинець, Василь Кузан, Вікторія Андрусів - Поліфонія слова.

15.30 Дмитро Головатенко, Тетяна Байда - «А хто борець, той здобуває світ».

16.00 Мирослав та Мар’ян Лазарук - Буковинські візії.

16.30 Оля Садова, Святослав Турканик, Анна Романська - Співана поезія.

17.00 Маріанна Кіяновська, Мар’ яна Савка, Галина Крук, Ганна Осадко, Юлія Броварна - Поетичний розмай.

17.30 Ніна Фіалко, Галина Вдовиченко, Марія Дзюба, Надія Мориквас - Сюжетні лінії
.
18.00 Отець Ігор Цар - Жиймо так, щоб разом бути в небі.

20 березня. Неділя

12.00-12.30 Ірина Фаріон - Презентація книжки афоризмів Юрія Іллєнка «Криниця для спраглих».

12.30-13.00 Ярослав Сватко, Микола Посівнич - Бандера в контексті сучасної української політики.

13.00 Петро Масляк - Національна ідея і місія. Куди ми йдемо?

14.00 Калина Ватаманюк - Відродження внутрішнього світу.

15.00 Олександр Смик, Олександр Вільчинський, Юрій Завадський - Мозаїка творчості.

16.00 Юрій Винничук - Ми переможемо сміючись.

16.30 Лідія Рибенко - На межі між містом і селом.

17.00 Галина Пагутяк - Презентація книжки «Зачаровані музиканти».

17.30 Дзвенислава Чабан-Леус, Роман Ковальчук, Ігор Борщик - Слово повінчане з музикою.

18.00 Оксана Лозова, Наталя Трохим, Надія Черкес, Людмила Каф, Володимир Пішко, Світлана Мудрик, Богдан Чепурко, Богдан Смоляк - Всесвітньому дню поезії присвячуємо.

19.00 Ярина Черняк, Маруся Весна, Михайло Малкуш, Петро Рудик - Поезія молодих.

Тож підтримаймо цю подію. До речі, це вже п’ята за ліком толока.

Інші цікаві записи:

• Модель суспільства України
  В Україні маємо цікаву модель суспільства. Вона була завжди. І ніщо її наразі не може викоренити. Є ...
• Про Петрусика
  Недавно показали мені це відео. Вирішив поділитися думками з вами. Спочатку дивишся і все так сміш...
• Кожен сам за себе
  Ось так просто можна описати життя в Україні. Хоча, якщо взяти глобальніше, то можна сказати,  це ст...

Тема настільки вже обговорена і стара, що здається вже і нема про що і писати. А з іншого боку, ми ще будемо не один рік святкувати, критикувати і вести дискусії з цього приводу. Одні будуть казати, що кращого свята для жінок ніколи не було, інші, що день Гамана (правильно буде Амана - це той хто хотів знищити всіх юдеїв через те, що один з них його не поважав і набрехав про їхню непокору царю Ахашверошу (Ксероксу - тепер ви знаєте звідки походить всім відомий бренд) але Амана чекала смерть за брехню) інша назва Пурім - суто жидівське свято, ще інші будуть казати, Клара Цеткін нам не друг і всі її видумки, котрі підтримала Роза Люксембург то дурня повна. Якщо розібратись, то і справді, а що в цьому святі є нашого, етнічного? Українського там нічого нема. Соціалісти і євреї мають свій локальний празник, котрий окупував всю активну колись радянщину та навіть пропагувався як міжнародне величезнюче свято. І християни не сприймають цей день за свято, переважно він випадає на найбільший піст.

Тепер про наше, і здається в цілому світі воно є - це день матері. 10 травня. Тут також цікава річ. Гарний день матері, святкують матері і тут виступлять вже всі дівчата і ті жіночки, що не мають дітей. Кричать, а ми, що в стороні? Де наш день? Можна їм зауважити, ви створені для материнства, юні - ще будуть мати дітей, ті хто так і не завів власних дітей - можуть опікуватись сиротами, племінниками і т.д. І відповідно - свято це для всіх жінок, незалежно мають вони дітей чи ні.

Проте жінки такі створіння, що в кожен день прагнуть свята і будуть всіма руками голосувати і підтримувати будь-який момент, що дасть їм відчуття величності і поваги від усіх навколо. Тому, я особисто, думаю, що не варто, якось заперечувати ці всі жіночі святкові дні, а відкинувши усі суперечності зробити подарунок. І чим частіше будемо їм щось дарувати, тим нам дешевше буде . А то якщо маємо лише один день - то вони в цей день хочуть всі зірки з неба і щоб вони дістались лише їм і нікому більше. Якщо ж робити дарунки частіше, то вони вже все будуть мати і радітимуть навіть від просто уваги до них. Головне щоб не переборщити, а то звикнуть і все добре будуть сприймати за так має бути і нічим ми їх не здивуємо, тоді втратиться сам елемент свята як такого.

Реклама в блозі: Ви помітили якими темпами Український Бізнес Ресурс захопив медійний простір України? Всі про нього чули, знають і бачили. Що вже казати про інтернет.

Інші цікаві записи:

• Коли ваша половинка інтернетчик
  Є на світі такі люди як інтернетчики. Це такі створіння, котрі сидять в інеті весь свій вільний час,...
• Синдром українця
  Ми, українці, майже всі, живемо за принципами: - я наймудріший; - навколо всі гімно і нічого не ва...
• Непередбачуваність
  Хотів було тут розвести філософські теми але написавши абзац, видалив все тут нафіг. А що толку мудр...

В час розвитку новітніх технологій і глобальної мережі можна часто почути, що люди перестають жити реальним життям і занурюються в світ вигаданий, віртуальний. Лише в мережі можна вигадати собі новий образ, розкрити повністю свої бажання, показати справжнє обличчя.

Люди скаржаться, яким складним є їхнє життя, скільки проблем навколо, все гнітить і стомлює. І всі думки, а як би позбутись скоріше цього суму. А інтернет допомагає розслабитись.

Але чи так є насправді? Чи в мережі на нас чекає видуманий рай для мозку? Я кажу, що ні. Тут можна натрапити на ще більшу депресію, на хамство, на злість. Все те, що люди терплять в реальному світі, вони вихлюпують в інет. Правда якщо регулярно змінювати свої образи, можна всього оминути, типу накричали на тебе, а ти бах і змінив нік, і фотку, і маємо вже іншу особу. Матриця в чистому виді.

Люди, які не приховують своїх справжніх імен і фото, котрі не шифруються, думаю, у віртуальному світі не знайдуть якогось полегшення власних потреб. Тенета є лише інструментом для комунікації і засобом для розвитку власного бізнесу і справжніх ідей.

Головним у цій справі є чітке розмежування і розуміння. Життя - це наше все. Інтернет - іграшка, інструмент, допоміжний засіб. Варто розмежовувати свої світи і насолоджуватись лише реальністю.

Реклама в блозі: Читайте змістовний блог компанії Netpeak.ua в якому багато інформації про просування сайтів, SEO. Ось наприклад цікаве дослідження: "Украинская блогосфера - обзор от Netpeak.ua" ви обов’язково знайдете гортаючи сторінки офіційного блога. А от купить ноутбук в Одессе - www.paradox.ua, допоможе цей симпатичний інет-магазин. Правда не лише буками вони відомі, також можна придбати і мониторы в Одессе і комлектуючі, і навіть етлевізори.

Інші цікаві записи:

• Про людей і прості рішення
  Сьогодні Великдень. Христос воскрес! При святі захотілось написати кілька слів до блога "про життя"....
• Наше життя
  Ніколи не знаєш, що тебе чекає у наступну мить. Не передбачиш свого життя. Неможливо забезпечити соб...
• Непередбачуваність
  Хотів було тут розвести філософські теми але написавши абзац, видалив все тут нафіг. А що толку мудр...

Блогінг в Україні як явище, почався з ЖЖ. Звісно, можна ще додати різні дайрірушки і лірушки але це окрема історія. Проте головний наголос був на Живий Журнал. Спочатку українські блогери самі не знали, що вони блогери. Ми думали, що це щоденник і ми страждаємо гострими проявами графоманства і дублювання контенту. Вже пізніше до нас прийшло визначення блогер, копіпаст, тощо.

В ЖЖ оселилась все прогресивна молодь, проукраїнська молодь, це був такий собі бастіон нового українця. Ті, хто писали в жж, переважна більшість, побували чи прожили певний час за кордоном. І все модерні погляди і моменти життя, кидали регулярно в щоденника. Так формувалась спільнота блогерів, хоча це на перших порах так можна було сказати. Є ще одна течія, котра бурхливо влилась в жж - це шанувальники чатів, форумів, тут вони дістали персональний інструмент для самовираження і розвитку.

ЖЖ в ті далекі роки, я про міленіум +/- пару років, був наш блогінг, соціальна мережа щоденників, котра виходила з пластмаси і організовувалась в реальні зустрічі і події. Це було круто. Щире постописання, без комерційної складової. Ми просто спілкувались. Але час змінився, повіяли нові течії, прийшли певні знання та й жж став не той.

Зародилась ера автономних блогів. І саме в її час народився справжній блогер в тому розумінні, яке ми зараз маємо. ЖЖ не зник але він став суто жежешечкою, щоденничком і купою сміття (є виключення але вони одиничні) в якій залишились лише фанатики. Зовсім скоро основна маса яких повністю переорієнтується на Фейсбук. На зручнішу, більш соціальнішу машину з великими можливостями, для них цього буде більше ніж достатньо, я про графоманів зараз пишу.

Ось тому, справжній, сучасний наш блогінг - це автономний блогінг. І лише така людина, котра створює і наповнює такий ресурс повинна називатись блогером. Але до цього треба рости і проходити певний шлях і досягати потрібних знань, котрі насправді не є вже аж такими простими...

Реклама в блозі: Кому потрібна установка офисных перегородок москва? А взагалі знаєте навіщо потрібні перегородки в офісі? Для оптимізації робочих процесів.

Інші цікаві записи:

• Як застосувати блогерство?
  Перша відповідь, що сама так і проситься - ніяк. І загалом вона є найправильнішою і чесною. Бо наспр...
• Чому нема професії блогер в Україні?
  Якщо десь сказати, що ти є блогер, це викликає здивування, посмішку, підколки. Ніхто не сприймає це ...
• Життя і трускавки
  Здається вже немає в блоговій справі якогось духу захоплення, ідейності. Все звелося до банальностей...