Зима, зниження температури, холод. Ці речі приходять до нас кожного року. Їх відмінити неможливо. Вони є завжди і завжди будуть. Ми починаємось закутуватись, як капусти одягатись в теплі речі. Ми ховаємось в теплих кімнатах наших квартир чи будинків. Залягаємо в свій берліг, прилипаємо до екранів телевізорів і комп’ютерів. Відразу оминаю все зайве і звертаю увагу на момент, де ми зависаємо біля ко...

Чи звернули ви увагу на що перетворився тепер процес наповнення і ведення блогів? Це суцільні перегони, для одних, хто перший перекопіпастить трендову новину, для інших, хто більше коментів збере, ще хтось, як то постових побільше, банерів, твітів-ретвітів, тощо. І виходить, що з кожним днем процес блогінгу стає таким синтетичним і натягнутим, думаю це відлякує. Пригадую як було раніше, блін прям ...

Відверто кажучи, коли тільки вперше з’явився цей термін - постовий - я досить критично поставився до цього. І якщо згадати як все починалось, то виглядало це наступним чином. В нас ще були білі і пухнасті тексти, наповнені душею і настроєм, наприклад про ромашки, а в них пропонувалось розмістити лінк про порносайт. Ну каша ж виходила. Але це ще півбіди. Якщо блог мав середнього рівня записи, а йог...

Всі ми знаємо, що таке копіпаст. Хто не знає, пошуковики вам в поміч. І якщо передивитись світ навколо нас, можна зустріти, що це правило скрізь і всюди але чомусь воно такого крику як інет немає. Думаєте, що я помиляюсь, в житті такого визначення немає, а відповідно я щось загнався про мовчанку. Та ви просто роздивіться навколо, сусід ставить вікна, о, які класні, завтра вони і в мене, брат купи...

Спостерігаю собі за блогами і порівнюю ті, що в зоні .ua і ті, що в усіх інших, в тому числі і .ru. І склалося таке враження, що ми, ті хто підтримують рідний домен - це закритий клуб. І клуб цей одні не сприймають серйозно, інші кепкують, ще інші відверто ненавидять. Ми собі товччемося в закритій мережі, плануємо, розповідаємо про супер проєкти, круті досягнення, бла-бла-бла, бе-ме-фе, а реально...