⇓

…останній день зими, що завтра?
хто сон весни розкаже…?
старечі плями й сніг, що в них, що скрізь,
що ще на наші плечі ляже…
немов вчорашня купу бруду з наших душ, думок, сердець…
напружившись чекаєм шалену хіть весни – зими кінець…

(с) Нестор Невідомий

ЯК ПОДОЛАТИ ВЕСНЯНИЙ ГІПОВІТАМІНОЗ

Вітаміни потрібні людині цілий рік, бо вони беруть участь в обмінних процесах організму і необхідні для нормального функціонування всіх його систем. Тому недостатність вітамінів може стати причиною будь-яких захворювань органів і систем.
З приходом весни починають точитися розмови про весняний авітаміноз, але справжнього авітамінозу, тобто повної відсутності вітамінів в організмі, в наших умовах не буває. Адже всі діти протягом усього року мають можливість споживати молочні продукти, олію, масло, м’ясо, які містять певні вітаміни. Тож доречніше говорити про весняний гіповітаміноз (недостатність вітамінів в організмі).

Це дуже важко. Це вартує багато сил, роздумів, зважувань. І коли наважуєшся на такий крок, жити стає легше. Ти усвідомлюєш все. Починаєш вірити в майбутнє. Починаєш з іншого боку бачити людину. Починаєш все розуміти. Коли пробачаєш образи, гіркоту вчинків і відпускаєш від себе когось, з’являється місце для більш світлого, для тих хто подарує ще більше тепла і радості в житті. А якщо вже простили, відпустили – потрібно викинути з розуму усе, що було, що гнітило, що вбивало. Варто залишити лише приємне. Неможна дивитися назад. Нетреба згадувати зле. Треба жити в гармонії, в мирі, в любові.

Не оглядайся, йди вперед, іди!
І не жалкуй, що було, та не стало.
Всевишній, ти нас строго не суди —
Світ витканий із радості й печалі.

Літа осудять крапкою над «і»,
На суєту спишу осіннє свято.
«Не зарікайся», – кажуть.
Та мені на переправі чи ж коней міняти?!

Чи згаснуть, чи загубляться сліди?
А вічність чи із пекла, чи із раю?
Живуть собі на славу десь боги,
А ми, земні, дрібницями страждаєм.

Ти – є на світі. Радуйся, живи.
Які буваємо чудні ми, їй-же право.
Дощами розгойдалися вітри.
Невже людьми нам просто бути мало?
(с) Алла Кушнір

Шановні ЖеЖиСтИ!
28-го лютого у середу о 19.30 у *ЛЯЛЬЦІ* відбудеться перша, а відповідно ПРЕЗЕНТАЦІЙНА ЖеЖівка!!!!!!!!!!!!!
У програмі паті – коротка презентація акції, танцюльки, кострубаті (бо п*яні) забави (на кшталт крокодила J ) та ХАЛЯВНИЙ більярд.
Бонус для жежистів – вхід за 5 ГРИВЕНЬ
Для того аби потрапити на вечірку за зниженим тарифом потрібно зареєструватися у цьому пості. Відповідно до порядковості коментарів кожному жежисту виділяється номер. Вже 28-го ви можете шукати себе у списку на вході. Кажете вуйку на вході свій номер та нік – і проходите за 5 гривень
Читати більше можна тут

Я на ньому буду. Але здається мало кого знаю в реалі:) Хіба би були старі і давні друзі тоді там і побачимось.
А для нових друзів – прохання залишіть свої мобайли, щоб я не ходив як одинокий вовк по залу:)

(с) Лариса НІКОНОВА

Останнім часом депресії перетворилися на справжній бич людства. Тисячі людей страждають від них, ще більше — вважають, що страждають, і п’ють антидепресанти. У чому ж причина пригніченого настрою, і як із ним боротися? Недавно вчені Лондонського королівського коледжу висунули чергову гіпотезу: схильність до хандри передається у спадок!..

На думку вчених, головна причина депресій — підступний ген 5-НТТ, оскільки саме він відповідає за витрачання мозком гормону серотоніну, наявність якого прямо пов’язана зі зміною настрою. Зниження рівня серотоніну провокує пригніченість і навіть суїцидальні думки. Але не поспішайте впадати у відчай: навіть якщо предки нагородили вас «нещасливим» геном, це аж ніяк не означає, що депресія вам забезпечена. Відкриття має й зворотний бік. Судячи з усього, вміння радіти життю й бути щасливим теж закладається генетично. Якщо серед ваших предків були веселуни і балакуни, на самопочуття яких не впливали рівень статку та соціальні обставини, то й у вас є шанс уникнути хандри. Важливо лише послідовно розвивати «ген щастя», а не пригнічувати. І тут дуже багато залежить від виховання.

Найчастіше кохання асоціюється з вогнем, який палає у душі, із пристрастю плотського щастя. А якщо ні? Тоді говоримо про “платонічні почуття”, навіть не підозрюючи істинного значення цих слів
Що ми хочемо висловити, кажучи, “У нас суто платонічні стосунки”? Певно те, що почуття високі, духовні і не мають нічого спільного із сексом.
Зазирнувши углиб віків
Давайте зазирнемо у давнину. Уявімо Древню Грецію і негарного, вже немолодого чоловіка з банькуватими очима і кирпатим носом. Він дуже радий з того, що опинився тут, на бенкеті місцевого багатія Каллія, серед друзів, залишивши вдома сварливу і вічно чимось невдоволену дружину. У неї навіть ім’я зле – Ксантипа. Однак чоловік поблажливо ставиться до її вчинків. Якось раз, коли він прийшов додому поночі, вона, спершу вилаяла чоловіка, потім облила його помиями. А він у відповідь лише сказав: Ну ось, у Ксантипи спочатку грім, а потім дощ”. Цей кирпатий чоловік дуже любить філософствувати, і часто додає, що він став філософом якраз завдяки сварливій дружині…