⇓

Автор: Світлана КРАСІНА

Ходіння уві сні, або просто лунатизм, багато хто вважає звичайним порушенням сну. У медицині ж це називається сомнабулізмом і належить до дуже серйозних і небезпечних захворювань.

Виявляється, лунатизм – доволі поширене явище. Близько 2% людей страждають від цього захворювання впродовж усього життя, ще 25% – лише зрідка або в одиничних випадках ходили уві сні.

Очі лунатиків завжди розплющені, тому вони все бачать і успішно можуть обходити меблі та інші перешкоди в кімнаті. З лунатиком навіть можна спробувати поговорити – у такому стані людина здатний відповісти на найпримітивніші запитання, закладені в глибинах її свідомості. Наприклад, людина, яка страждає на сомнабулізм, може дати відповідь на запитання “скільки буде двічі по два?”, “як його звуть”, але ні за що не пригадає історичні дати або ім’я президента країни.

Коли побачив заголовок, а потім фото. Усміхнувся. Це про мого однокласника, сусіда. В школі якось не дуже близько спілкувались та і зараз рідко бачимось, незважаючи на те, що живемо в сусідніх будинках. Але знаємось. Та й колись ніби дружили чи пробували стати добрими друзями. І якось приємно читати такі статті про такі вчинки. Приємно, що молоді люди здатні думати про інших.

Автор: Наталія ЧИЖЕВСЬКА

Тетяна та Сергій Зулкарнєєви зі Львова всиновили темношкірого хлопчика, грузинку та росіянку

Зупинятися подружжя не планує – вони подали у міську раду документи на створення першого у місті дитячого будинку сімейного типу та чекають позитивного результату.

Ще з порогу квартири Зулкарнєєвих чути веселий гамір та метушню. Трирічний Владик, чотирирічна Ліка і семирічна Ліза бігають по кімнаті й галасують, з цікавістю поглядаючи на мене.

Першою дитиною у родині Зулкарнєєвих став наймолодший Владик. Порадившись, подружжя вирішило всиновити дитину, в якої було мало шансів отримати в майбутньому сімейний затишок. Зійшлися на думці про темношкірого малюка, адже таких дітей українці беруть у свої сім’ї неохоче. В управлінні освіти, куди звернулися Сергій та Тетяна, їм сказали, що такий малюк є. У дитячому будинку Зулкарнєєви побачили Рому (так тоді звали хлопчика), а незабаром, у березні 2005 року, вони забрали його додому.

Чи багато Ви можете назвати УКРАЇНСЬКИХ соціальних мереж на зразок myspace, lj, facebook чи багато інших, котрі існують в світі? Думаю, що є хіба бігмір, інфосторе, обоз але чи вони мають все, що потрібно. Але зараз появилася цілком нова мережа, котра повинна мати майбутнє і перспективу. Розміщена вона за адресою: http://folk.in.ua/ чи http://4olk.info. Пропоную реєструватися, поки ще є гарні місця:) А також допомагати молодим і зеленим. Доречі потрібно перекладача. Є бажаючі?
А ось реліз з Lovejournal

Автор: Георгій Великодушний

Кожен індивідуум людського суспільства протягом усього свого життя відверто чи ні, але завжди прагне до життя в оточенні усього того, що має будь – яку ступінь краси. Тяга до гарного природна для людини. Але що – ж таке краса?

На це запитання намагалися дати відповідь багато філософів античних та середньовічних часів, а також деякі сучасні філософи, але, на жаль, не маючи можливості довести сутність краси, аж до сих пір існує тверде, чисто ілюзорне переконання, що, буцімто, вивести формулу краси є неможливо. Але чи справді це так? Чи дійсно нереально вивести ту єдину загальну формулу краси, над якою марно працювали протягом численних років наймудріші люди усіх часів та народів? Краса, як відомо, є акциденцією як матеріальних, так і ілюзорних (уявлюваних, духовних) речей.

Цікавий погляд на фашизм від дещо призабутих правих. Передчуваю зараз мегаатаку лівих, противників радикальних течій та багатьох інших людей. Я не закликаю ні підтримувати, ні протистояти. Цікава стаття. Цікаві погляди. Випадково побачив. Передруковую для ознайомлення. Та й цікаво почитати та побачити Ваш погляд. Встатті є і фантастика і правда як на мене. Дещо істинне, а дещо ну вже зовсім брєдове. Пропоную взяти корисне. А щось знайшли корисне? Корисним можебути і заперечення деяких тез. Пропоную перечитати і написати коментар.

Автор: Микола СЦІБОРСЬКИЙ

Фашизм — це насамперед ідейна й духова реакція на стан сучасности, що його витворили демократія, соціялізм і кому­­­нізм. Політична демократія, поступово втрачаючи духову й на­­­ціональну основу свого єства, просякалася раціоналізмом і космополітизмом; соціялізм і комунізм цей процес поглибили своєю матеріялістичною концепцією та неприродніми інтер­­­національними утопіями. У цих виявах фашизм добачував небез­­­пеку збочення суспільства на манівці духового примітизування та профанацію самої мети життя, і протиставив їм свою світоглядову й устроєву систему.

Автор: Олег ОЛЬЖИЧ

Духовно-історичний здвиг української нації, що виявляється у формі націоналістичного руху, творить всесторонньо нову дійсність народу у всіх ділянках життя. Творить він теж свою відмінну культуру.

Тому можемо говорити про українську націоналістичну культуру.

Треба ясно окреслити, що вкладається в це поняття. Національність є невід’ємною прикметою кожної культури, навіть коли окремі елементи її є чужого (знову ж таки національного) походження. Може бути тільки більше або менше чужих елементів, що підлягають змінам під впливом тиснення національної природи нового їх підмету.

Твердимо при тому, що тільки національна культура забезпечує повний органічний вислів творчих сил одиниці й народу. Вона спирається на духовній природі народу та скарбі історичної традиції, принесеному з глибини віків.

Автор: Олег Непорадний

– А ти знаєш, що таке біль? Чи може краса? Краса болюча, але це не означає, що біль – прекрасний.

Здавалося, вона здивована. Скидалось на диво в її погляді.

– Багато хто переконаний, що навіть Бог не може змусити людей любити. У цьому щось є, правда? У тому, що кожен хотів би бути щасливим, але не може, теж щось є. Може навіть частина правди. В тебе колись таке було? Наче щастя? Якщо було, то ти маєш пам’ятати: краса не забувається ніколи. Пам’ятай про болючу красу.