
Цей інет прорив охопив мене повністю. Напевно я і сам цього не осмислюю повністю, проте відчуваю.
Блогерство активне в мене настало з відкриттям ось цього –>
http://www.liveinternet.ru/users/e_l_e_c_t_r_i_c/. Тут почалися перші душевні розмови і соплі. Не знаю чому лі.ру. Друзі там були. Кохання:). І це притому, що я мав вже набагато раніше жж сторіночку (
http://taraselectric.livejournal.com/) але щось не йшла ця річ і я надцять раз писав і видаляв свої пости. Тепер в жж транслюється
http://electric.org.ua. В лі.ру втягнувся капітально і була створена львівська спільнота (
http://www.liveinternet.ru/users/lviv/).
Це були все початками ведванульного інетоіснування для мене. Коли в нас стало модно вести живий журнал, я почав щось собі фантазувати і виникло декілька спільнот типу:
http://community.livejournal.com/kava_chaj/ - Про Каву і Чай
http://community.livejournal.com/pyvo/ - про Пиво
http://community.livejournal.com/tartak/ - гурт Тартак
Спочатку там щось закидувалося, цікавився, а зараз - здається це вже вичерпало себе - чи хтось хоче стати активним учасником?)))
В житті йшли зміни, переломи, радості і падінння. Це відбивалося в віртуальному світі мого розуму. Я став шукати де б ще описати своє душевне але щоб мене не читали рідні і знайомі. І отримав для себе
http://dnevnik.org.ua/electric/. Далі була міграція в Blogspot, котрий з персонального перетворився на суто львівський мій блог
http://mylviv.blogspot.com/ - наразі це єдине де я викладаю цікаву інформацію про Львів (дитячошовіністичногламурна обстанівочка лі.ру заставила мене залишити створену мною львівську спільноту. Львів має бути описаний на серйозніших і доросліших ресурсах).
З приходом СУПа в ЖЖ було модно створювати альтернативі клоновані щоденники - я також піддався і зареєструвався на
http://taraselectric.greatestjournal.com/, проте вважаю, що жж таки переміг незважаючи на суповщину.
Важливим кроком у в2.0 була реєстрація в MySpace і створення сторінки
http://www.myspace.com/taraselectric. Але це не наше. Супер популярна мережа в ґ’Америці і КанадІ, а також в наших емігрантів та музикантів чи то їх фанатів. Та й власники сервісу не націлені на кириличну аудиторію.
Цікавість затягнула мене в Яндекс блоги -
http://beta.ya.ru/taraselectric - там також транслюється мій жж щоденник:).
От цікавий абзацик має бути. Я про 2.0 але було і 1.0. І я там був, є та й буду напевно. Є В мене такі шедеври сайтобудування на коліні як
http://electric.nm.ru, котрий переріс з
http://electric.hoha.ru/ , котрий переріс з
http://electric.gq.nu/ :):):) Чим не первістки дванулі?))). Просто. Наглядно і легко:)))))))))))))))))))) В подальшому з них вискочив
http://electric.lviv.name, котрий став щоденником абизабитимісце. Може ще хтось не забув таких веб меценатів як ІАTP, на час свого створення вони вже роздавали місця з двигунцями блоговими але народ використовував лише місце - щоденник був не модний. І я там був:) (
http://electric.iatp.org.ua). А як було модно мати редіректний домен в ТК –>
http://tapac.tk - гордо:). Заліз я в іншу болотисту частину мережі і ніяк не зрозумію, а це –>
http://taras.ambroz.googlepages.com з якої опери?
Треба щось перекусити і клацати далі:)
Зараз мене захопив вже давненький проект Моблог і я натхненно шось вчуся там творити –>
http://moblog.kiev.ua/blogs/electric/. Чи будуть ідеї - невідомо.
Особливу нішу займають різні сервіси і помічники, котрі живуть цією всією веб2.нульовістю:
http://taraselectric.moikrug.ru
http://www.linkedin.com/in/taraselectric
http://twitter.com/Taras
http://electric.jaiku.com/
http://taras.tumblr.com/
http://del.icio.us/taraselectric
http://www.google.com/reader/shared/04722085894025609883
http://www.ringo.com/profile/taraselectric.html
http://www.friendster.com/taras80
http://pl.netlog.com/taraselectric
http://ru.netlog.com/taras_ambroz
http://toodoo.ru/user/7330/profile
http://taraselectric.spaces.live.com
http://infostore.org/user/taraselectric
http://electric.io.com.ua/
http://picasaweb.google.com/taras.ambroz
http://www.flickr.com/photos/elpics/
http://taraselectric.snapfish.com/snapfish
І як в цьому всьому не розгубитися, не загубитися та ще й поповнювати? При всьому цьому ще існують багато сервісів, котрі використовують поштові скриньки як екаунти і пропонують багато різного смачного. Це просто фарш і жир:). Попри перераховане в мене ще є ціла кіпа локального і найголовніше веб 10.0 це паперовий записник в якому зібрано паролі, лінки, записи за все моє віртуальне пребування в мережі:) В цьому записнику є ще в два рази більше різних цікавеньких сервісів і сторіночок але на більшість з них я заглядав лише в процесі реєстрації. Тому вони чекають ще свого часу щоб бути офіційно розміщеними на сторінці з моїми інтернет місцями (
http://electric.org.ua/ya-v-www/).
Але оце все, що було вище написано дуже переплітається одне з одним, дублюється і накладається. З новим проривом в сторону соціального інету ми втратили привабливість перших WWW сторінок. Згадайте наскільки цікавим були перші хтмл теги… Як захоплювали перші сайти. Зараз це перегони і накопичення. Дивлюся на власному прикладі. В Гугл рідері перечитую не менше 1000 повідомлень, пошта також не менше 100 листів, це враховуючи те, що я відписався фактично від всіх розсилок, повикидав з читання скриньки, котрі завалювало спамом.
Реально я поновлюю лише оцей ресурс, з лі.ру зробив картинкосховище, стараюся для блогспота в мійльвів, користуюся твітером (доречі в дауні зараз), моблогінг процвітає, флікр та пікаса і все:). Решта мільйонсікстільйонів лінків або повторють одне одного, або посилають до головного сайту, або… або… або фігу його знати що.
Можливо нове покоління вебу має згуртовувати всі цікаві нам ресурси в один вінігрет-мікс? Чи може воно знищить весь інет і ми вернемося до чогось простого, до фідо наприклад. Поживемо побачимо.