⇓

П’ятниця – це супер день. Так солодко усвідомлювати, що робота позаду, а відпочинок попереду. Ввечері ми з дружиною потрапили в кіно. Дивились фільм – “Як все заплутано“. Це сімейна комедія, проте цікавішою вона буде для тих кому вже за 40, терпимо дивитись для тих кому в районі 30 але зовсім буде нецікаво для тик кому 20 (плюс/мінус).

Але найважливішою подією п’ятниці стало отримання чергового експоната до ведмежої колекції дружини:

Цей ведмедик, Амігурумі, приїхав з Києва і його подарувала власниця блога “Щоденник Kенгуру“. Все почалося із поста про Амігурумі, а завершилось постом “головне шоб вони були добрі і теплі:)))“. Імені майстрині не називаю, щось не узгодив цього питання, але всі лінки маєте, тому слідкуйте за новими шедеврами. Оскільки Кенгуру відмовилась від матеріальної винагороди, кажу велике ДЯКУЮ і раджу всім слідкувати за оновленням щоденника Кенгуру .

Сьогодні писати багато не буду. Сьогодні день ностальжі за українською естрадою 90-х років. Сьогодні в ютубі в мене з’явилась нова підписка. А там на першому місці цікаве відео. Розвеселило, зачіпило, торкнуло аж всплакнув. В кінці посту долучаю відео. До речі, найоперативніше інфо з моїх вус, тобто пальців , що стукають по клавіатурі і набивають символи, що перетворюються в текст, можна знайти в моєму Твіттері – @Taras. Фоловте

Ось і сьогодні руки нарешті дійшли до змін у цьому блозі. Тепер шаблон майже повністю українській, за локалізацію вдячний Юркові Червоному. Правда через особливості теми дещо довелося робити, як то кажуть, через задницю. Проте завжди можна знайти вихід і думаю, що мені це вдалося. А подяка за допомогу з виправленням мого FED на FEED припадає Христині Максименко, до речі, вона робила лого і на Кулемет.com. Досить довго пробавився з назвами сторінок, а оскільки, довгі назви ламають дизайн шаблону, то результат самі бачите, зізнаюся, він мене не задовільняє на всі 100%. Зміни будуть тривати і далі але сьогодні вже нема бажання і сил щось виправляти та вдосконалювати.

Чесно кажучи мене дістали твердження типу, що так холодно, капєц. Ну і що що холодно? Календар бачили? Це ЗИМА і має бути холодно. І буде ще холодно. А прийде літо то буде тепло. Зараз насолоджуйтесь морозом і беріть від зими краще. Бачили як виглядає повітря в морозяний день? Гарно, все виблискує, якось додає позитивної енергії. Хоча та енергія щезає в тих, хто неможе завести авто:).

Сьогодні щось мучила думка, що коли всі люди почнуть займатись роботою, що приносить задоволення їм, тоді почнеться процвітання в державі і кожного особисто. А доки будемо роботу сприймати як каторгу, доти будемо виживати і проживати без захвату день.

І про твіттер. Завдяки цій заразі мені тепер стало нецікаво дивитися новини по ТБ. Я взнаю їх ще зранку з твіттера і ввечері вони сприймаються застарілим барахлом. От. Твіттеркомунікація.

Зима атакує своїми морозами. Хочеться сидіти в затишній кімнаті, відпочивати і дивитись як горить вогонь в каміні. А заодно можна і написати щось в свій блог чи блоги. У вас один блог чи декілька? Встигаєте? А що з комерційною стороною такої діяльності?

Спілкування з читачами – це круто, особливо, коли читачі коментують твій пост. Але більшість відвідувачів сайтів є випадковими перехожими, а їх важко заставити щось написати.

В п’ятницю у Львові був черговий кінець світу на дорогах. Перцю додала тусовка Тимошенко в центрі Львова. Той захід ще і телебачення транслювало. А Янукович також зжене своїх людей зі всієї України до Львова? Хоча сумніваюся, що вони зможуть доїхати таку далеку дорогу в тверезому адекватному стані, а потім ще і мітинг відстояти, плюс відбити атаки патріотичних сил. За кого будете голосувати люди? Чому?

Українські блоги: Гммм… Є про що поміркувати…

Сьогодні було Івана. Як то кажуть: “Предтеча – забрав свята на плечі”. Предтеча – це хреститель. Іван Хреститель. Саме він хрестив Ісуса Христа в річці Йордан. Але я трошки відійшов від теми. Сьогодні фініш у масових гуляннях. Український рамадан добіг до фінішу. Тепер настала пора відпочинку від святкувань.

Сьогодні погода сказилася. Сніг – це гарно, романтично, казково. Але сніг на вулицях Львова – це смерть автомобілістам. Особливий кайф викликають язди по бруківці під гору. Це така насолода, що хочу щоб її шляк трафив і щоб вона ніколи більше не приходила. Буксування і спалювання бензини дістає шалено. Непогода мала б консолідувати всі комунальні служби на розгрібанні завалів, проте в нашому царстві комунальники залягають в сплячку. От пишу ці слова і думаю, їхати трамваєм чи таки брати автівку. Трамвай – уе просто і нема проблем, а авто – це комфорт і вільні руки . Навіть не знаю як поступлю зранку.

А ще. Я колись говорив про новий інтернетовий проект. Ось він:

Сьогодні відбувалось голосування за нового президента. Думаю, що це лише перший тур. Кожен, хто хотів, зробив вибір. Чи правильний вибір – час покаже. Свого часу я казав, що голосувати не буду. Але голосувати треба. І як всі побачили, таких хто не пішов голосувати було багато. Люди втомились чи розчарувались самим процесом і наслідками. Я голосував за Ющенка, а ви за кого? Чи проморозитесь?:)